Чому справа про підозру Кривоносу торкається роботи антикорупційних органів
Суперечність між Офісом президента та Офісом Генерального прокурора щодо підозри директору НАБУ Кривоносу 14 вересня стосується ключових антикорупційних органів.
14 вересня довкола Національного антикорупційного бюро розгорнувся публічний конфлікт: Офіс президента відреагував негативно на рішення генерального прокурора Руслана Кравченка оголосити підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, а Офіс Генерального прокурора того ж дня спростував саме повідомлення про підозру. Для читача це сигнал, що доля очільника ключового антикорупційного органу та його оточення залежить від політичного керівництва і прокуратури одночасно.
Реакція президентської команди
Джерело в Офісі президента повідомило для LIGA.net про негативну реакцію на дії Кравченка. За словами цього ж джерела, президент Зеленський справді просив генпрокурора не оголошувати підозру. Офіційного підтвердження від Банкової ці слова поки не отримали.
Позиція Офісу Генерального прокурора
У відомстві заявили, що Кривоносу не повідомляли про підозру, а інформація про це «не відповідає дійсності». Там наголосили, що в межах кримінального провадження жодна особа підозри не отримала, а правових підстав для такого процесуального рішення не було; відповідні записи в Єдиному реєстрі досудового розслідування були скасовані. Підрозділ також повідомив, що Кравченко раніше заявляв про підозру Кривоносу у підробці офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а також — близькій особі керівника САП Клименка.
