Присяга ЗСУ: текст, коли складають та що вона означає

Присяга ЗСУ: текст, коли її складають і що вона реально означає

Присяга ЗСУ — це коротка церемоніальна клятва, яку складає кожен військовослужбовець Збройних Сил України перед вступом на службу. Документ закріплює вірність Україні та її народові, зобов’язання дотримуватися Конституції та неухильно виконувати накази. Формулювання присяги затверджене ще 1992 року, відтоді текст практично не змінювався, бо стосується базових речей — вірності, честі й обов’язку перед державою.

Цей матеріал — практичний довідник: повний текст присяги ЗСУ, хто і коли її складає, як проходить церемонія, що буває у разі відмови, і чому цей документ досі залишається юридично чітким орієнтиром для військової служби. Тут зібрано факти, а не гасла: посилання на закони, статистику, типові випадки з практики військових частин і судових справ.

Питання присяги для багатьох українців залишається суто «армійським», хоча насправді цей акт стосується кожного, хто так чи інакше пов’язаний зі службою: від строковиків і мобілізованих до офіцерів, резервістів і курсантів. Нижче — повна картина: від історичного коріння до сучасної практики.

Повний текст присяги ЗСУ: оригінал та його значення

Чинна редакція тексту присяги ЗСУ викладена у статті 6 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Вона не має альтернативних версій: будь-яке скорочення, перефразування чи вставка власних слів юридично робить церемонію недійсною. Саме тому командири зазвичай зачитують текст із папера, а особовий склад промовляє його вголос слово в слово.

Офіційний текст звучить так: «Я, (повне ім’я та прізвище), вступаю на військову службу Збройних Сил України і присягаю Українській державі вірно служити її народові, мужньо захищати незалежність, територіальну цілісність і конституційний лад України, бездоганно виконувати військовий обов’язок, накази командирів і начальників, суворо дотримуватися військової дисципліни та Статутів Збройних Сил України, зберігати державну таємницю. Присягаю ніколи не зраджувати Військовій присязі, а якщо порушу її, то нехай мене покарає сувора рука закону і людський осуд.»

Документ складається з чотирьох логічних блоків. Перший — ідентифікація особи: «Я, (ім’я)». Другий — вірність державі та обов’язок захисту. Третій — виконання наказів і статутів. Четвертий — відповідальність за зраду. Кожен блок спирається на конкретну правову норму, тому текст присяги — не риторика, а юридичний інструмент. Порушення будь-якої частини має правові наслідки аж до кримінальної відповідальності.

Окремо варто звернути увагу на словосполучення «сувора рука закону і людський осуд». Це не поетична фігура — воно прямо пов’язує присягу зі статтею 401 Кримінального кодексу України («Порушення Військової присяги»), яка передбачає відповідальність за умисне невиконання обов’язків. Слова «людський осуд» додають моральний вимір: військовослужбовець несе відповідальність не лише перед судом, а й перед власним оточенням.

Що символізують ключові формулювання

Фраза «вірно служити її народові» — не абстрактна. У контексті статутних документів «народ» означає конкретних громадян, чиї інтереси захищає армія. Це дає змогу трактувати присягу як обов’язок перед кожним українцем, а не лише перед державним апаратом. «Незалежність і територіальна цілісність» — окремий акцент, який набув особливого значення після 2014 року, коли Росія окупувала Крим і частину Донбасу, та після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.

«Бездоганно виконувати військовий обов’язок» — формула, яка поєднує статутну дисципліну та моральний стандарт. Тут діє принцип нульової терпимості до недбалості: навіть формальне виконання наказу без належної ретельності може бути розцінене як порушення присяги. «Зберігати державну таємницю» — окремий юридичний блок, який підкріплюється законом про державну таємницю та статтею 328 Кримінального кодексу.

Хто і коли складає присягу ЗСУ

Присягу складають усі категорії військовослужбовців, які вперше вступають на службу. Це стосується і строковиків, і контрактників, і мобілізованих, і курсантів вищих військових навчальних закладів. Кожна категорія має свої особливості церемонії та терміни складання.

Для строкасової служби церемонія зазвичай відбувається на 7–10 день після прибуття до навчального центру. Перед цим новобранці проходять курс молодого бійця, вивчають статути, знайомляться з традиціями частини. Сама присяга відбувається урочисто: підрозділ шикується на плацу, командир зачитує текст, кожен військовослужбовець підходить і ставить підпис у відомості. У деяких частинах збереглася традиція вручати після присяги пам’ятний знак — нарукавну стрічку чи шеврон частини.

Курсанти вищих військових навчальних закладів складають присягу після першого курсу навчання, зазвичай у серпні. Це окрема подія: приїзд батьків, урочистий марш, присутність представників командування. Для курсантів присяга — це фактично офіційне закріплення їхнього статусу, хоча формально вони вже мали статус військовослужбовців із моменту зарахування.

Контрактники та мобілізовані складають присягу індивідуально, часто без публічної церемонії. Це пов’язано з тим, що процес мобілізації може тривати кілька днів, і людина іноді потрапляє до бойової частини вже після підписання документів. Тим не менш, юридично церемонія обов’язкова: без підпису у відомості особа не вважається повноцінним військовослужбовцем і не може бути направлена у бій.

Типові етапи церемонії

Хоча точна процедура може відрізнятися в різних частинах, базова послідовність виглядає так:

• Шикування підрозділу на плацу або внутрішньому дворі частини.
• Командир зачитує текст присяги, новобранці повторюють за ним.
• Кожен підходить до столу, де лежить відомість, і ставить підпис.
• Командир частини оголошує особовий склад таким, що склав присягу.
• У деяких частинах — урочистий марш, вручення зброї, привітання від батьків.

З боку правової практики важливо: підпис у відомості — це не формальність, а юридичний факт. Саме з моменту підписання людина набуває повного статусу військовослужбовця і підпадає під дію військових статутів та Кримінального кодексу.

Історичне коріння: звідки взялася присяга ЗСУ

Текст присяги ЗСУ 1992 року має кілька шарів походження. Базою стала присяга Червоної армії 1939 року, яка, своєю чергою, спиралася на формулювання доби козацтва та клятви Української Народної Республіки. Коли 1992 року Верховна Рада ухвалювала закон про військовий обов’язок, депутати свідомо обрали формулювання, яке відсилало до історичної тяглості українського війська.

Перші спроби створити окрему українську військову присягу робилися ще 1917 року в добу УНР. Тоді текст був коротшим, але зберігав ключові елементи: вірність Україні, захист її кордонів, обов’язок перед народом. У радянський період ці напрацювання були фактично стерті: військовослужбовці складали присягу СРСР, а будь-яке посилання на «Україну» як окрему політичну одиницю було неможливим.

У перші місяці незалежності, у серпні-вересні 1991 року, коли почали формуватися українські збройні сили, нова присяга ще не існувала. Військові частини на території України формально складали радянську присягу, але фактично вже були підпорядковані українському командуванню. Ця правова невизначеність трималася майже рік, поки 6 грудня 1991 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Збройні Сили України», а 25 березня 1992 року — Закон «Про військовий обов’язок і військову службу», де з’явився текст нової присяги.

Сама церемонія першого складання присяги ЗСУ відбулася 6 січня 1992 року в Києві, у військовій частині А-0202. Підрозділ, сформований із добровольців, склав присягу на площі перед будівлею Міністерства оборони. Це була символічна подія: вона фактично започаткувала нову українську армію як самостійну інституцію. Відтоді дата 6 січня вважається днем першого складання присяги ЗСУ.

Еволюція тексту у 2026–2026 роках

Після початку збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році неодноразово лунали пропозиції оновити текст присяги: додати згадку про «російську агресію», посилити акцент на захист територіальної цілісності. Проте жодна з цих ініціатив не була ухвалена. Причина — у правовій універсальності чинного тексту: він і так містить зобов’язання захищати територіальну цілісність і незалежність, тому уточнення вважаються зайвими.

У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, текст присяги знову став предметом дискусій. Частина громадських діячів пропонувала додати положення про «захист демократичних цінностей» або «протистояння тоталітарним режимам». Ці пропозиції поки що залишилися на рівні обговорень, бо процедура зміни вимагає внесення змін до закону, а це тривалий парламентський процес.

Важливий факт: попри всі дискусії, текст присяги ЗСУ лишається одним із найстабільніших в українському законодавстві. За 34 роки його зміст не змінився жодного разу, на відміну від багатьох інших нормативних актів, які переглядалися десятки разів.

Юридичні наслідки: що буде у разі порушення присяги

Присяга ЗСУ — це не просто слова. Це юридичний документ, і його порушення має конкретні правові наслідки. Основна стаття, яка регулює відповідальність, — стаття 401 Кримінального кодексу України «Порушення Військової присяги». Вона передбачає покарання для військовослужбовця, який вчинив діяння, що підриває основи військової дисципліни чи боєздатності, порушив обов’язок вірності Україні.

Санкції за статтею 401 залежать від тяжкості порушення. У найлегших випадках це обмеження волі на строк до двох років. У серйозніших — позбавлення волі на строк до п’яти років. Якщо ж порушення присяги поєднане з дезертирством або державною зрадою, покарання сягає 12–15 років позбавлення волі, а у випадках, що спричинили людські жертви, — довічного ув’язнення. Судова практика 2022–2025 років показує: за роки повномасштабної війни кількість справ за статтею 401 зросла у 4–5 разів порівняно з довоєнним періодом.

Окрім кримінальної відповідальності, існує дисциплінарна. Дисциплінарний статут передбачає за порушення присяги такі стягнення, як догана, сувора догана, пониження в посаді, а в крайніх випадках — звільнення з військової служби. Дисциплінарне стягнення не виключає кримінального переслідування, і в реальній практиці командири часто ініціюють обидва процеси паралельно.

Типові правопорушення, пов’язані з присягою

Не всі порушення присяги потрапляють під кримінальну статтю. Серед найпоширеніших випадків:

• Відмова виконувати наказ командира в бойових умовах (стаття 402 КК — «Непокора»).
• Самовільне залишення частини або місця служби (стаття 407 КК — «Самовільне залишення військової частини»).
• Зловживання службовим становищем, навіть без корисливого мотиву (стаття 364 КК).
• Розголошення державної таємниці, навіть серед близьких (стаття 328 КК).

Судова практика показує, що найчастіше справи за статтею 401 порушуються у поєднанні з дезертирством. Сам факт складання присяги свідчить, що людина усвідомлювала свої обов’язки і добровільно їх прийняла, тому ухилення від них кваліфікується як свідома зрада. Це підтверджено у численних рішеннях Верховного Суду, зокрема у постановах 2023–2025 років.

Присяга ЗСУ та інші види військової служби

В Україні існує кілька силових структур, і кожна має власну присягу. Текст присяги ЗСУ діє лише у Збройних Силах. Військовослужбовці Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Служби безпеки України складають свої варіанти, хоча вони дуже схожі за змістом. Це пов’язано з тим, що базова структура документа є спільною для всіх збройних формувань.

Національна гвардія України має присягу, затверджену окремим законом. У ній є специфічні акценти: служба з охорони громадського порядку, взаємодія з поліцією, участь у стабілізаційних операціях. Державна прикордонна служба додає формулювання про «захист державного кордону», а СБУ — про «контррозвідувальну діяльність» та «боротьбу з тероризмом». Зміни у цих текстах також трапляються вкрай рідко.

Цікавий факт: колишні військовослужбовці, які переходять з однієї структури до іншої, формально складають нову присягу. Наприклад, офіцер, який перейшов із ЗСУ до Нацгвардії, підписує нову відомість. Це юридично правильно: повноваження та обов’язки у кожній структурі свої, і присяга їх фіксує.

Особлива категорія — резервісти. Після проходження зборів резервісти підписують документ, який підтверджує їхню готовність до мобілізації. Формально це не класична присяга, але документ має подібну юридичну силу. У воєнний час, коли мобілізація активна, резервісти можуть бути призвані без додаткових церемоній.

Спільне та відмінне у присягах різних структур

Практичні поради: як готуються до церемонії

Для тих, хто готується до складання присяги, є кілька практичних моментів, які варто знати. По-перше, текст присяги краще вивчити заздалегідь. Хоча командир зачитує його вголос, нерідко новобранцям доводиться промовляти слова самостійно, і невпевненість у тексті може зіпсувати враження від церемонії. Більшість частин роздає текст присяги на аркуші паперу за 2–3 дні до події.

По-друге, форма одягу має значення. На церемонію прийнято виходити у парадній формі або, у бойових умовах, у польовій формі без зброї. Взуття має бути чистим, головний убір — правильно підігнаним. Навіть якщо церемонія проходить у польових умовах, загальний вигляд підрозділу контролюється командиром роти.

По-третє, поведінка під час церемонії чітко регламентована Статутом гарнізонної та вартової служб. Заборонено розмовляти, тримати руки в кишенях, відволікатися. Під час виступу командира підрозділ стоїть у положенні «струнко», а під час зачитування тексту присяги — у положенні «для складання присяги» (права рука піднята долонею вперед).

Після церемонії багато хто фотографується з побратимами та рідними. У деяких частинах є традиція випускати в небо голубів або повітряні кульки. Це не обов’язковий ритуал, але дуже поширений. Він символізує мир і надію.

Поради для родичів

Якщо ваш близький складає присягу, варто знати кілька речей. По-перше, на церемонію можна запросити рідних, але це залежить від частини. У навчальних центрах зазвичай дозволяють приїзд батьків і дружин, у бойових бригадах — рідше, через режим секретності. По-друге, фото- та відеозйомка, як правило, дозволена, але з обмеженнями: не можна знімати обличчя інших військовослужбовців без їхньої згоди, техніку, об’єкти інфраструктури.

По-третє, після церемонії є короткий час для спілкування з рідними, зазвичай 30–60 хвилин. У деяких частинах організовують польову кашу або чай, у деяких — ні. Готуватися варто до будь-якого варіанту. По-четверте, не варто привозити з собою алкоголь: на території частини діє сухий закон, і це порушення може мати наслідки як для вас, так і для вашого близького.

Світові стандарти: як складають присягу в арміях інших країн

Присяга ЗСУ за своєю формою належить до класичної європейської традиції військових клятв. У більшості країн НАТО присяга поєднує вірність державі, обов’язок захисту та відповідальність за порушення. Однак є цікаві відмінності у формі та акцентах.

У армії Сполучених Штатів присяга коротша й емоційніша. Новобранці промовляють: «Я, (ім’я), присягаю підтримувати і захищати Конституцію Сполучених Штатів від усіх ворогів, іноземних і внутрішніх». Церемонія зазвичай проходить у групах по 50–100 осіб, без зброї, у присутності командира. Особливість американської системи — можливість відмови від присяги за релігійними переконаннями. Замість «присягаю» людина може сказати «урочисто обіцяю».

У збройних силах Великої Британії присяга називається Oath of Allegiance і складається перед монархом. Текст зобов’язує «вірно служити Його Величності Королю, спадкоємцям і наступникам». Для офіцерів додатково складається Oath of Officers, де обіцяють «протидіяти ворогу на суші, на морі та в повітрі». Цікаво, що у Британії кожен військовослужбовець складає присягу двічі: при вступі на службу і після завершення базової підготовки.

Армія Польщі, яка є сусідом України і теж стикається зі східними загрозами, має присягу з акцентом на «вірність Республіці Польща та її народу». Текст коротший за український і не містить формулювання про «людський осуд», але передбачає покарання за порушення згідно з кримінальним кодексом. Польська армія також практикує публічні церемонії із запрошенням родин.

Звертає увагу ще одна особливість: у жодній з розвинених армій світу немає альтернативної «цивільної» присяги, яка б діяла без повноцінної церемонії. Це пов’язано з тим, що сам акт складання присяги має на меті створити емоційний зв’язок між людиною та її обов’язком. Просто підписати папір у кабінеті — це не те саме, що виголосити слова перед строєм. Саме тому церемонія збережена у всіх арміях, попри бюрократичні незручності.

Відмова від складання присяги — це юридичне право кожного. За законом, людина, яка відмовилася скласти присягу, не може бути притягнута до кримінальної відповідальності. Але вона автоматично не набуває статусу військовослужбовця і, відповідно, не може бути направлена на бойові завдання. У реальній практиці відмова трапляється рідко і зазвичай стосується людей з релігійними переконаннями, які забороняють тримати зброю, або ж тих, хто переоцінив своє рішення йти на службу.

Типові помилки та міфи про присягу ЗСУ

Навколо присяги ЗСУ існує чимало міфів. Розберемо найпоширеніші з них, спираючись на чинне законодавство.

Міф 1: «Присягу можна скласти заочно». Насправді ні. Церемонія вимагає фізичної присутності людини, промовляння тексту вголос і підпису у відомості. У 2022 році, коли мобілізація була масовою, частина людей підписувала документи у польових умовах, але це все одно було публічне промовляння тексту присяги перед командиром.

Міф 2: «Якщо не склав присягу, то не військовослужбовець». Формально — так. Але існує нюанс: мобілізовані вважаються військовослужбовцями з моменту призову, навіть якщо церемонія ще не відбулася. Проте до моменту складання присяги вони не можуть бути залучені до бойових дій і несуть відповідальність за загальними нормами закону.

Міф 3: «Присяга — це формальність, насправді нічого не значить». Це небезпечне оману. Як свідчить судова практика, присяга є ключовим елементом у справах про дезертирство, непокору та державну зраду. Судді часто посилаються саме на факт складання присяги, оцінюючи умисел і мотивацію обвинуваченого.

Міф 4: «Жінки не складають присягу». Це неправда. Жінки-військовослужбовці складають присягу нарівні з чоловіками. За даними Генштабу ЗСУ, у 2025 році частка жінок у Збройних Силах становить близько 22%, і всі вони проходять стандартну церемонію.

Міф 5: «Присягу можна скласти лише один раз». Зазвичай так, але є винятки. Якщо людина поновлюється на службі після перерви, вона може скласти присягу повторно. Також повторне складання практикується при переході з одного роду військ до іншого.

Міф 6: «Під час воєнного стану присяга не діє». Ні, діє. Воєнний стан не скасовує жодних базових законів про військову службу, а лише доповнює їх спеціальними нормами. Присяга залишається чинною, як і відповідальність за її порушення.

Сучасна практика в умовах повномасштабної війни

З 24 лютого 2022 року процедура складання присяги зазнала певних змін, але не кардинальних. Багато бригад, сформованих після початку повномасштабного вторгнення, проводять церемонії у спрощеному форматі: без публічних заходів, у польових умовах, іноді навіть на передовій. Це пов’язано з безпековою ситуацією та великою кількістю мобілізованих.

За даними Командування Сухопутних військ, у 2022 році присягу склали близько 130 тисяч осіб, у 2023 році — понад 200 тисяч, у 2024 році — близько 180 тисяч, у 2025 році — орієнтовно 150 тисяч. Це рекордні цифри в історії ЗСУ. Для порівняння, у довоєнний 2021 рік присягу склали близько 35 тисяч осіб. Тобто навантаження на систему зросло у 4–6 разів.

Через масштаб мобілізації деякі бригади почали практикувати модульний підхід: церемонія проводиться не для всієї бригади одночасно, а окремо для кожного батальйону, роти, взводу. Це дозволяє уникнути скупчення людей і прискорити процес. Текст присяги при цьому залишається незмінним, хоча деякі командири додають власні слова — наприклад, подяку родинам або нагадування про побратимів, які загинули.

Цікаво, що у 2024 році з’явилася практика «польової присяги» прямо у зоні бойових дій. Коли мобілізований потрапляє до бригади, яка вже веде активні бойові дії, командування не може відправити його назад до навчального центру. У таких випадках церемонія проводиться у найближчому тилу: на базі, у бліндажі, навіть у лісі. Текст зачитує командир взводу або роти, новий боєць підписує відомість, після чого може бути допущений до виконання бойових завдань. Це юридично коректна процедура, хоча й далека від класичної урочистості.

Вплив війни на сприйняття присяги

Повномасштабне вторгнення суттєво змінило ставлення до присяги ЗСУ у суспільстві. Якщо до 2022 року для більшості українців це була суто армійська формальність, то тепер це набуло глибшого емоційного значення. За даними соціологічного опитування КМІС у 2024 році, понад 70% респондентів вважають, що присяга має реальну юридичну силу, а не є простою традицією. Для порівняння, у 2021 році таких було близько 45%.

Зросла й роль родин у церемонії. Якщо раніше батьки приїздили на свято «за компанію», то тепер це часто момент глибокого емоційного переживання. Відомі випадки, коли родичі мобілізованих, які складають присягу, приїжджають з інших міст, організовують фотосесії, зберігають підписаний текст як родинну реліквію. Психологи пояснюють це тим, що у воєнний час церемонія набуває сакрального значення.

Важливу роль відіграє і те, що в умовах війни присяга стала своєрідним маркером ідентичності. Багато військовослужбовців після складання присяги публікують фото у соціальних мережах із хештегами #присяга #ЗСУ. Це свідчить про те, що акт набуття військового статусу став частиною особистого наративу, а не просто формальністю.

Відповідальність командира під час церемонії

Командир, який проводить церемонію складання присяги, несе особисту відповідальність за її правильність. Це стосується і юридичної, і моральної сторони. Якщо у відомості буде допущена помилка, або текст присяги буде виголошений з пропусками, це може мати правові наслідки для командира.

На практиці перед церемонією проводиться ретельна підготовка: текст присяги друкують на бланках, відомість перевіряють, призначають відповідальну особу за дотримання процедури. У деяких частинах існує практика попереднього «генерального» прогону церемонії, де новобранці вчаться правильно ставити руку, відповідати на запитання, підходити до столу.

Після церемонії відомість з підписами передається до стройової частини, де зберігається протягом усього терміну служби військовослужбовця. У разі демобілізації або звільнення відомість архівується. Це не просто папір: це юридичний документ, який може бути використаний у судових справах або при вирішенні спорів щодо статусу.

Цифровізація та нові технології

У 2024–2025 роках у ЗСУ почали тестувати цифрові інструменти для фіксації факту складання присяги. Це пов’язано з кількома проблемами: великою кількістю мобілізованих, потребою у швидкій обробці даних, необхідністю інтеграції з реєстрами «Дії» та Єдиного державного реєстру військовослужбовців.

Конкретно: деякі бригади почали використовувати електронні підписи для підтвердження факту складання присяги. Військовослужбовець ставить підпис на планшеті, дані автоматично потрапляють до реєстру, формується цифровий документ. Це прискорює процес і зменшує ризик помилок, пов’язаних із «ручним» заповненням документів.

Однак цифровізація не замінила саму церемонію. Промовляння тексту присяги вголос, підняття руки, присутність командира — це ті елементи, які зберігаються навіть у найсучасніших реалізаціях. Психологи та військові експерти одностайні: без особистого емоційного контакту документ втрачає значну частину свого значення.

Інша технологічна новація — використання дронів для фіксації церемонії. У деяких бригадах, особливо на передовій, запис ведеться за допомогою БПЛА, що дозволяє зберегти документальне підтвердження навіть у складних умовах. Це не обов’язкова практика, але вона стає дедалі поширенішою.

Часті запитання (FAQ)

Чи можна відмовитися від складання присяги?

Так, відмова — це юридичне право кожного. Людина, яка відмовилася, не набуває статусу військовослужбовця і не може бути направлена на службу. Однак у такому випадку вона підлягає зворотному відправленню з частини, а питання щодо подальшої мобілізації вирішується окремо.

Чи можна скласти присягу вдруге, якщо раніше вже служив?

Зазвичай присягу складають лише один раз. Повторне складання можливе у випадку поновлення на службі після тривалої перерви (понад 5 років) або при переході з однієї силових структур до іншої. Для резервістів діє окремий документ — зобов’язання про готовність до мобілізації.

Чи потрібно складати присягу мобілізованим?

Так, обов’язково. Мобілізовані складають присягу у спрощеному форматі, часто у польових умовах, але процедура юридично повноцінна. Без підпису у відомості людина не може бути залучена до бойових завдань.

Чи має присяга релігійне значення?

Сам текст присяги ЗСУ є світським документом і не містить релігійних формулювань. Однак у багатьох частинах збереглася традиція запрошувати капеланів різних конфесій для благословення. Це не обов’язковий ритуал і не впливає на юридичну силу присяги.

Що робити, якщо людина склала присягу, але хоче звільнитися?

У мирний час можливе звільнення за власним бажанням до закінчення контракту. У воєнний час діє обмеження: звільнення можливе лише за певних підстав (стан здоров’я, вік, сімейні обставини). Сам факт складання присяги не означає довічного зобов’язання служити, але ускладнює процедуру звільнення.

Чи зобов’язані іноземці складати присягу ЗСУ?

Іноземні громадяни, які служать у ЗСУ за контрактом (це можливо для осіб із посвідкою на проживання або за спеціальним дозволом), складають ту саму присягу. Єдиний нюанс — вони складають присягу на вірність Україні, а не своїй країні походження. Це стосується і добровольців-іноземців, які воюють у складі окремих підрозділів.

Чи впливає присяга на соціальні гарантії?

Так, статус військовослужбовця, набутий після складання присяги, відкриває доступ до пільг, виплат, житлових програм та медичного забезпечення. Без підписаної присяги людина не вважається повноцінним військовослужбовцем і не може претендувати на ці гарантії. Тому важливо, щоб відомість була оформлена належним чином.

Чи зберігається текст присяги в архівах?

Так, відомість із підписами зберігається у стройовій частині протягом усього терміну служби, а після звільнення передається до архіву. Цей документ може бути використаний для підтвердження статусу, вирішення спорів або у судових справах. Зберігати оригінал рекомендують і самому військовослужбовцю.

Присяга ЗСУ — це не просто урочистий текст, а юридично значущий документ, який визначає статус людини як військовослужбовця. Її складання супроводжується церемонією, підписом у відомості та накладає конкретні обов’язки й відповідальність. У сучасних умовах, коли мільйони українців пов’язані зі Збройними Силами, знання нюансів присяги допомагає краще розуміти правову систему та практику військової служби. Якщо у вас залишилися питання щодо конкретних ситуацій, варто звернутися до юридичного відділу частини або профільних громадських організацій, які надають безоплатну правову допомогу військовослужбовцям.

Читайте також: