Що змінила заява Сеула про передачу полонених КНДР: позиція сторін і наслідки
Лі Чже Мьон заявив про порушення Україною домовленості про нерозголошення передачі двох полонених КНДР, Київ відкидає звинувачення.
25 вересня 2026 року президент Південної Кореї Лі Чже Мьон оприлюднив у соцмережі X заяву, в якій звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення. Йдеться про публічну інформацію щодо передачі Сеулу двох північнокорейських військовополонених, яких українська армія взяла у полон на Курщині у 2025 році. Конкретних підтверджених наслідків для двосторонніх відносин наразі не зафіксовано, тому послідовність подій залишається головним орієнтиром розуміння ситуації.
Хронологія подій
23 вересня 2026 року під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН президент України Володимир Зеленський повідомив про передачу двох північнокорейських полонених Південній Кореї. За його словами, один із них, зрозумівши, що перебуває в полоні, намагався накласти на себе руки. Зеленський також звернувся до представників 47 країн, чиїх громадян Росія залучає до війни проти України, із закликом не дозволяти втягувати їх у збройний конфлікт.
Через два дні, 25 вересня, Лі Чже Мьон назвав репатріацію полонених «надзвичайно делікатним питанням» з наслідками для дипломатії, національної безпеки та ситуації на Корейському півострові. Президент Сеула також повідомив, що всередині корейського уряду лунали заклики оприлюднити ці дані для підвищення політичних рейтингів, і заявив, що конкретні обставини, які спонукали Україну розкрити інформацію, йому невідомі.
Позиція Києва
Офіс президента України у відповідь на запит інформагентства Yonhap повідомив, що Україна оприлюднила лише сам факт передачі, не розкриваючи процесуальних подробиць. «Було б дивно тримати цю подію в таємниці», — заявили в ОПУ, фактично відкинувши звинувачення Сеула.
